2026.05.23

Тема 1: Основи застосування артилерійських підрозділів

Заняття 9: Робота командира вогневого взводу під час розрахунку бойових можливостей артилерійської батареї.

Навчальні питання

1. Вогневі можливості артилерійських підрозділів. Порядок розрахунку вогневих можливостей.
2. Маневрені можливості артилерійських підрозділів. Порядок розрахунку маневрених можливостей.

Очікуваний результат заняття

Наприкінці заняття слухач повинен бути спроможним:

1. Дати визначення поняття бойових можливостей артилерійських підрозділів.
2. Назвати показники вогневих можливостей артилерійських підрозділів і продемонструвати порядок їх розрахунку.
3. Розкрити показники маневрених можливостей (маневр підрозділом і вогнем) артилерійських підрозділів, а також продемонструвати порядок їх визначення та розрахунку.

Інформаційно-методичне забезпечення

1. Бойовий статут артилерії Збройних Сил України, ч. II (дивізіон, батарея, взвод, гармата). Введено в дію наказом Головнокомандувача ЗСУ від 29.09.2025 № 477.
2. Настанова зі стрільби і управління вогнем наземної артилерії (дивізіон, батарея, взвод, гармата). Київ, 2025.
3. Доктрина «Ракетні війська і артилерія Збройних Сил України», затверджена наказом Головнокомандувача Збройних Сил України у 2025 році.
4. Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 11.09.2020 № 140 «Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів».
5. Баландін М.В., Дорохов О.М., Мілочкін В.В. та ін. Збірник досвіду застосування артилерійських підрозділів під час відбиття збройної агресії російської федерації з 01.11.2023 по 31.12.2024. Львів: НАСВ, 2024.

Актуальність теми заняття обумовлена потребою:

• Розуміти офіцеру піхоти важливість ефективного використання бойових можливостей доданого артилерійського підрозділу в сучасному бою.
• Отримані на цьому занятті знання нададуть змогу в бойовій обстановці взаємодіяти з командиром загальновійськового (десантно-штурмового) підрозділу та інших структурних підрозділів, яким артилерійський підрозділ доданий або призначений для підтримки, а також здійснювати планування безпосередньої вогневої підтримки щодо:
  • розрахунку вогневих можливостей доданого артилерійського підрозділу;
  • розрахунку і визначення маневрених можливостей доданого артилерійського підрозділу.

Бойові можливості артилерійських підрозділів - це їх здатність у конкретних умовах обстановки завдавати вогневого ураження ворогу та здійснювати маневр.

Бойові можливості:

• вогневі можливості;
• маневрені можливості.

Вогневі можливості - це обсяг вогневих завдань, який може бути виконаний доданим артилерійським підрозділом у конкретних умовах обстановки за певний час або призначеною (наявною) кількістю боєприпасів.

Вогневі можливості оцінюють:

• кількістю окремих цілей (об'єктів);
• площею зосередженого вогню по групових цілях або ураження відкритої живої сили касетними боєприпасами;
• кількістю рубежів і розмірами фронту загороджувального вогню;
• площею районів дистанційного мінування місцевості або її освітлення, підпалу, задимлення.

Обсяг вогневих завдань - це кількість цілей (об'єктів), які повинен уразити артилерійський підрозділ із необхідним (встановленим) ступенем ураження (ефектом).

Його визначають, виходячи зі складу, стану та характеру дій ворога, бойового завдання загальновійськового підрозділу, замислу на бій, завдань, що виконує авіація та інші засоби ураження, а також з урахуванням наявної кількості артилерії та боєприпасів.

Норми витрати снарядів для ураження неспостережуваних цілей

Розрахунок вогневих можливостей артилерійського підрозділу по спостережних цілях

Під час розрахунку вогневих можливостей артилерійського підрозділу по спостережних цілях потрібно врахувати такі початкові дані:

• призначену на бій (або наявну) кількість боєприпасів;
• кількість окремих спостережних цілей, що повинні бути уражені призначеною кількістю боєприпасів;
• кількість рубежів загороджувального вогню та їх фронт;
• кількість ділянок зосередженого вогню, що можуть бути уражені призначеною кількістю боєприпасів;
• величину площі цілей, що можуть бути уражені зосередженим вогнем призначеною кількістю боєприпасів.

Кількість боєкомплекту (боєприпасів у б/к)

БК мінометів:

• 2Б14, КБА, УПІК 82 мм - 80 мін;
• 2Б11 120 мм - 80 мін;
• 2Б9 «Васильок» - 300 мін;
• 2С4 «Тюльпан» 240 мм - 30 мін.

БК установок РСЗВ:

• БМ-21 «Град» 122 мм - 120 р/сн.;
• БМ-27 «Ураган» 220 мм - 48 р/сн.;
• БМ-30 «Смерч» 300 мм - 24 р/сн.;
• M270 MLRS 227 мм (возимий) - 12 кер. р/сн.;
• M142 HIMARS 227 мм (возимий) - 6 кер. р/сн.

БК гаубиць, пушок і гаубиць-пушок:

• L119/M119 105 мм - 80 сн.;
• МТ-12 «Рапіра» 100 мм - 80 сн.;
• Д-30, 2С1 «Гвоздика» 122 мм - 80 сн.;
• Д-20, 2С3 «Акація» 152 мм - 60 сн.;
• 2А36 «Гіацінт-Б», 2С5 «Гіацінт-С» - 60 сн.;
• 2А65 «Мста-Б», 2С19 «Мста-С» - 60 сн.;
• 2С22 «Богдана» і гаубиці НАТО 155 мм - 60 сн.;
• 2С7 «Піон» 203 мм - 40 сн.

1. Розрахунок наявної кількості боєприпасів

Дано: для вогневої підтримки дій загальновійськового підрозділу в обороні залучається гаубична батарея (габатр) 122 мм гаубиць Д-30 (4 од.), а на ОВгП в обороні виділено Кбк = 0,7 бк.

Визначаємо кількість боєприпасів, що виділяється на 1 гармату, якщо в одному бк Nсн/бк = 80 сн.

Nсн/гарм = Nсн/бк x Кбк = 80 x 0,7 = 56 сн.

Визначаємо кількість боєприпасів, що виділяється на габатр, якщо в ній Nгарм = 4 од.:

Nсн/батр = Nгарм x Nсн/гарм = 4 x 56 = 224 сн.

Отже, наявна кількість боєприпасів на оборону складає 224 снаряди.

2. Розрахунок кількості окремих спостережних цілей, що можуть бути уражені наявною кількістю боєприпасів батареєю

Визначаємо кількість боєприпасів, що виділяється на 1 окрему ціль:

Nсн/од = (Nсн/пр + Nсн/ур) x Nгарм = (2 + 3) x 4 = 20 сн.

Кількість:

• снарядів на пристрілку Nсн/пр = 2 сн.;
• снарядів на вогневе ураження однієї цілі Nсн/ур = 2...4 сн.;
• гармат Nгарм = 4 гаубиці.

Отже, на 1 окрему ціль потрібно 20 снарядів.

Визначаємо кількість окремих цілей Nод.ц., що можуть бути уражені наявною кількістю боєприпасів:

Nод.ц. = Nсн/батр / Nсн/од = 224 / 20 = 11,3 ≈ 11 цілей.

Отже, кількість одиночних спостережних цілей, що можуть бути уражені наявною кількістю у 224 боєприпаси, дорівнює 11 окремим цілям.

3. Розрахунок кількості рубежів нерухомого загороджувального вогню (НЗВ) та їх фронту

Визначити кількість рубежів НЗВ за наявної кількості боєприпасів, якщо на 1 рубіж виділяється 0,1 бк:

Nруб.НЗВ = Nсн/батр / (0,1 x Nсн/бк x Nгарм) = 224 / (0,1 x 80 x 4) = 7 рубежів.

Отже, за визначеної кількості боєприпасів у 224 сн. батарея 122 мм гаубиць Д-30 може поставити 7 рубежів НЗВ.

Максимальний фронт НЗВ на 1 гармату складає 50 м:

Фнзв = Nгарм x 50 м = 4 x 50 = 200 м.

Отже, за наявної кількості боєприпасів у 224 сн. артилерійська батарея спроможна поставити 7 рубежів НЗВ, кожен по 200 метрів фронту.

4. Розрахунок кількості ділянок зосередженого вогню по групових цілях, що можуть бути уражені наявною кількістю боєприпасів у 224 сн.

Розраховуємо кількість ділянок зосередженого вогню (ЗВ):

Nд/зв = Nсн/батр / (Nсн/пр + (Nуп x Nук x Nсн/уст x Nгарм)),

де:

• Nсн/пр = 2 сн. - кількість снарядів на пристрілку;
• Nуп = 3 - число установок прицілу;
• Nук = 2 - число установок кутоміру;
• Nсн/уст = 2...4 сн. - число снарядів на вогневе ураження на одну установку прицілу і кутоміру.

Nд/зв = 224 / (2 + (3 x 2 x 4 x 4)) = 2,3 ≈ 2 ділянки.

Отже, за наявної кількості боєприпасів батарея 122 мм гаубиць Д-30 може уразити зосередженим вогнем 2 ділянки (за умови стрільби 4 снарядами на 3 установках прицілу і 2 установках кутоміру).

5. Розрахунок розмірів площі укритих або відкритих групових цілей, що можуть бути уражені зосередженим вогнем наявною кількістю боєприпасів

Максимальні розміри цілі для досягнення ефекту подавлення становлять 100 м по фронту та 100 м у глибину (100 м x 100 м = 1 га). Отже, розміри площі ділянки ЗВ Sзв для габатр Д-30 визначають за формулою:

Sзв = Nд/зв x 1 га x Nгарм

Sзв = 2 x 1 x 4 = 8 га.

Отже, за визначеної кількості боєприпасів батарея 122 мм гаубиць Д-30 може уражати цілі з метою досягнення ефекту подавлення із загальною площею не більше ніж 8 гектарів.

Підведення підсумків навчального питання

1. Зрозуміли, що таке бойові можливості артилерійського підрозділу.
2. Засвоїли показники вогневих можливостей артилерійських підрозділів.
3. Вивчили порядок розрахунку показників вогневих можливостей артилерійських підрозділів.

Для зворотного зв'язку і закріплення вивченого матеріалу дайте відповідь:

1. Що таке бойові можливості артилерійського підрозділу?
2. Назвіть показники вогневих можливостей артилерійського підрозділу.
3. Що є початковими умовами для розрахунку вогневих можливостей артилерійського підрозділу?

Маневрені можливості артилерійських підрозділів

Маневрені можливості артилерійських підрозділів - це показники, що характеризують:

1. можливість здійснювати маневр вогнем;
2. ступінь їх рухомості та боєготовності, тобто здатність швидко здійснювати висування, розгортання у бойовий порядок, зміну вогневих позицій (ВП) або районів ВП у ході бою.

Маневр:

• вогнем;
• підрозділом.

Маневр вогнем

Маневр вогнем - це здатність артилерійських підрозділів швидко:

1. відкривати вогонь по призначеній цілі або розосереджувати його для одночасного ураження декількох цілей;
2. переносити вогонь з однієї цілі на іншу;
3. зосереджувати вогонь з декількох цілей на одну.

Основним показником, що характеризує можливості маневру вогнем, є час від подання команди на постріл до розриву снаряда в районі цілі з урахуванням польотного часу.

Час відкриття вогню по неплановій цілі складається з часу на прийняття рішення, передачу команди, визначення установок для стрільби, наведення і здійснення пострілу, а при відкритті вогню по плановій цілі від цього часу віднімають час на визначення установок для стрільби.

Маневр вогнем (нормативи)

Основним показником, що характеризує час відкриття вогню по неплановій цілі, є нормативи часу на:

1. надання гарматі напрямку на ціль;
2. зміну дальності та напрямку стрільби.

Маневр артилерійськими підрозділами поділяють на:

1. міжпозиційний;
2. внутрішньопозиційний.

Маневр артилерійськими підрозділами

Внутрішньопозиційний - це маневр у межах зайнятого району вогневих позицій (ВП) з метою швидкого виходу з-під можливого удару (вогню) ворога.

Міжпозиційний - це маневр артилерійського підрозділу між районом вичікування (РВ) і основним районом вогневих позицій (ОРВП) або між ОРВП і запасним районом вогневих позицій (ЗРВП) з метою зайняття вигідного положення для виконання визначених завдань або виведення підрозділів з-під можливого удару (вогню) ворога.

Час готовності артилерійського підрозділу до відкриття вогню

Тгот = Тзал + Тперем + Трозг

де:

• Тзал - час на залишення РВ, ОРВП або вогневої позиції (ВП) в ОРВП чи ЗРВП;
• Трозг - час на розгортання в бойовий порядок на ВП в ОРВП чи ЗРВП;
• Тперем - час переміщення в ході маневру.

Нормативи на зайняття і залишення ВП

Маневрені можливості артилерійських підрозділів для здійснення маневру (вдень, на оцінку «добре»).

Tгот = Tзал + Tпер + Tроз